Інтерактивне навчання

Успіх у формуванні особистості дитини залежить від форм організації навчання, тобто від зовнішнього боку організації навчального процесу, який відображає характер взаємозв’язків його учасників. За визначенням О.Я. Савченко, «форма організації навчання» означає певну взаємодію вчителя та учнів, що регулюється встановленим режимом та умовами роботи.

Проголошений в освітньому просторі України принцип варіативності освіти дає змогу навчальний процес будувати на досконаліших стратегіях і технологіях, із застосуванням яких відбувається саморозвиток особистості, забезпечується успіх діяльності учителя. Інтерактивне навчання - це специфічна форма організації діяльності, яка має на меті створити комфортні умови навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Інтерактивне навчання - це певний різновид активного, який, проте, має свої закономірності та особливості. Навчальний процес завдяки вище згаданій технології відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), коли учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами уроку.

Головна риса інтерактивного навчання - використання власного досвіду учнями під час розв’язання проблемних питань. їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів.

Ефективність впровадження інтерактивного навчання, на думку І.Я. Жорової, забезпечується спеціальною організацією навчального процесу, яка складається з кількох етапів.

На підготовчому етапі формуються мікрогрупи. При цьому враховують позитивний емоційний стан мікрогрупи, готовність учасників до співпраці під час вирішення навчальної проблеми, яка повинна спонукати учнів до пошукової діяльності, обміну власним досвідом, думками, розвивати вміння та навички самостійно працювати. Далі в процесі спілкування учні виявляють не тільки знання предмета, а й уміння узагальнювати, робити логічні висновки, у них формується комунікативні уміння - у процесі обговорення свою думку необхідно висловлювати стисло і не відхилятися від теми; демонструвати вміння не тільки говорити, а й слухати.

Наступний етап - презентація групових рішень може бути організований по-різному, залежно від характеру взаємодії учасників груп (спільно - індивідуальна, спільно-послідовна, спільно-взаємодіюча). Спільно - індивідуальна форма передбачає представлення результатів власної діяльності кожного учасника, обговорення та вибір доцільного варіанта. При спільно-послідовній - результат діяльності кожної крупи є фрагментом необхідним для побудови загальної відповіді. Спільно-взаємодіюча форма обумовлює вибір певних аспектів групових рішень, на основі яких приймається колективне.

На підсумковому етапі учні оцінюють, на скільки вдалося створити атмосферу співробітництва у групі, підбивають підсумки виконаної роботи.

Не менш важливим є висновок дослідників О.Пометун та Л.Пироженко про те, що інтерактивне навчання є сукупністю технологій. Автори розподіляють інтерактивні технології на чотири групи, залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

 - інтерактивні технології оперативного навчання (організація навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою: робота в парах, один - два - чотири - усі разом, змінні трійки, карусель, робота в малих групах, акваріум тощо);

- інтерактивні технології колективного-групового навчання-технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу;

- технології ситуативного моделювання - побудова навчального процесу за допомогою залучення учня до гри, передусім, ігрове моделювання явищ, що вивчаються;

- технології опрацювання дискусійних питань - широке публічне обговорення якогось суперечливого питання.

Ці інтерактивні технології можна успішно застосувати в початкових класах - спершу це можуть бути інтерактивні вправи на окремих етапах уроку рідної мови. Варто починати з найдоступніших і зрозумілих для дітей.

Спочатку проводжу з учнями особливе організаційне заняття і розробляю разом з ними правила роботи в класі. Налаштовують дітей на сумлінну підготовку до інтерактивних занять. Використовую спочатку прості інтерактивні технології:

-          роботу в парах ;

-         роботу в малих групах;

-          «мозковий штурм» тощо.

Досвід подібної роботи показує, що такі заняття проходять цікаво, продуктивно, знімають закомплексованість в учнів з різним рівнем навчальних досягнень. Головне, що настає розвиток творчих здібностей учнів, пізнавальних інтересів, значно зростає ефективність уроків читання, у них виникає бажання читати художню, наукову літературу, дитячі газети і журнали.Використання інтерактивних технологій - не самоціль. Це лише засіб створення тієї атмосфери в класі, що найліпше сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості надає можливості дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання.

Наводжу для прикладу урок читання у четвертому класі. Вивчаючи тему «Ніколи не завдавай природі лиха»(М.Думич,»Гніздо»), учні готували розповіді про лелек, енциклопедичні відомості про цих птахів, складали вірші, ребуси, кросворди «заглянули» до народознавчих знань наших пращурів, робили малюнки...За виконання завдань діти бралися, враховуючи власні інтереси, індивідуально в парах, у малих групах - по 3 учні. Отже, щоб зрозуміти авторський задум, учні здобули додаткові знання, виконали ряд творчих завдань, і їм легко було визначити головну думку твору. Організована таким чином робота над сприйманням художнього тексту веде до покращення навичок читання, викликає інтерес до цієї діяльності. Водночас розвиваються в учнів морально-естетичні відчуття, їхні творчі здібності. Адже навчання молодшого школяра має бути цікавим, радісним і одночасно забезпечувати глибоке засвоєння програмового матеріалу.

На одному занятті можна використовувати одну-дві інтерактивні вправи, а не цілий комплекс. Дібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до засвоєння теми. Під час цих вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони виконували його вдумливо, а не механічно або «граючись».Важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи.

Використання інтерактивних методів навчання веде до фахового зростання самого вчителя. Варто зробити перший крок, і після декількох старанно підготовлених уроків учителя зможе відчути , як змінилося ставлення до нього учнів, сама атмосфера в класі, що послужить додатковим стимулом роботи за інтерактивними технологіями. Серед інтерактивних методів навчання віддаю перевагу побудові «Асоціативного куща», читанню із зупинками, грі «так - ні».

Зупинимося на методі, який має назву «Побудова асоціативного куща».Фактично вчитель визначає тему одним словом, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова.

Спочатку виникають найстійкіші асоціації, потім другорядні.Вчитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща» , який поступово «розростається». Цей метод універсальний на всіх етапах уроку, зокрема під час активізації, в основній частині, як засіб перевірки знань.

Спробую це довести. У 4 класі на уроці читання вивчення названої теми у підготовці до сприймання нового тексту М. Думича «Гніздо» будується «асоціативний кущ».

1.     Інформаційна група дає відомості різних назв птаха, беручи інформацію з тематичного словника.

2.     Фольклорна група підготувала розповіді з народознавства, зокрема легенди про те, як чоловік став буслом.

3.     Художники намалювали цього птаха на оселі господаря.

4.     Літературознавці підготквали відомості з додаткової літератури, в якій розповідається про лелек.

5.     Читці - вміння виразно читати вірші про лелек.

6.     Екологи - Закон з Конституції України (ст.66) про охорону природи та занесення цього птаха до Червоної книги України.

7.     Аналітики підсумовують сказане, роблять висновки про ставлення людей до цього птаха.

8.     Секретар фіксує найцікавіші думки.

Отже, на дошці перед очима дітей виникає за їхніми відповідями цікавий «кущ», на «гілках» якого знаходяться відомості про птаха.

Таким чином, навчання молодших школярів стає цікавим, радісним, водночас створюються умови для бажання читати, самостійно поповнювати свої знання, пробуджується емоційне задоволення, радість від отриманих знань і самого процесу їх засвоєння.

Використання методу «асоціативного куща» будується на груповій (кооперативній) формі навчального процесу.

Групова форма навчальної діяльності виникла як альтернатива існуючим традиційним формам навчання. В її основу покладено ідеї Ж. - Ж. Руссо, И. Г.Песталоцці, Дж. Дьюї про вільний розвиток і виховання дитини. Всі недоліки фронтальної та індивідуальної діяльності вдало компенсує групова.

Кооперативна (групова) навчальна діяльність - це модель організації навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою.

У вищезгадані навчальній діяльності впроваджую на уроках читання: роботу в парах («Обличчям до обличчя»); «один-удвох-усі разом»; «думати працювати в парі, обмінюватись думками»; ротаційні (змінювані) трійки; «два-чотири-усі разом»;карусель; роботу в малих групах.

Поступовість залучення молодших школярів до спільної діяльності в малих групах бкде ефективною, якщо її організувати систематично.

Часто активізувати учнів мені допомагає така форма, як «мозковий штурм» (як у фронтальній, так і в груповій роботі). Діти не бояться висловлюватися. Саме цю форму роботи використовую для узагальнення вивченого матеріалу, для актуалізації опорних знань під час підготовки до вивчення нової теми. Особливо цінним у роботі групи вважаю те, що учні мають можливість брати на себе різні ролі, а саме:

-         партнерів, що вчаться співробітництва;

-         учасників, які шукають альтернативного вирішення проблеми;

-         мислителів, що аналізують взаємозв’язки між явищами;

-         співрозмовників, які вміють активно слухати, підтримувати розмову; досягати згоди, домовлятися;

-         експертів, що аналізують проблему;

-         друзів, які піклуються один про одного, допомагають, довіряють.

На уроках читання обговорюємо з дітьми кожен текст. Діти вчаться робити висновки, мотивувати їх, прислухатися до думки інших, вести дискусію.їхні висновки, зауваження, припущення, а іноді іпомилки вражають своєю зрілістю.

Вважаю, що вчитель має виховувати в дітей такі риси, які будуть необхідні в майбутньому демократичному суспільстві: вміння самостійно і критично мислити, бути творчими вміти окреслювати проблеми і вирішувати їх.

Майстерність навчання вчителя полягає в тому, умінні дати «відчути їй радість успіху в розумовій праці» (Сухомлинський В.О.)

Як цінний дороговказ у своїй роботі використовую практичні здобутки В.О.Сухомлинського у галузі розумового виховання учнів, який прагнув, що початкова школа стала школою мислення, фундаментом творчих розумових сил учнів щоб дитина в початковій школі була передусім думаючою, активним здобувачем знань, допитливим шукачем істини, мандрівником у світі пізнання.

Отже, використання інтерактивних методів та форм надає можливості для організації ділової співпраці з метою вирішення поставленої в класі навчальної проблеми.